середа, 25 лютого 2015 р.

Уланів зустрів героя
25 лютого в Уланові особливий день. Уланівчани зустрічали нашого героя-земляка, учасника АТО – Шахвороста Олександра Степановича. Він залишив дома дружину та маленьких синів і не вагаючись відправився на фронт. Вісім місяців Олександр провів у полі під дощем, вітром, морозом та снігом, і лише інколи трохи перепочивши в холодному бліндажі, знову брав до рук зброю і ставав на захисті нашої держави.
 Сьогодні він з нами, живий, здоровий, неушкоджений. Його радо стрічає вся наша Уланівська родина. Сльози радості котяться у кожного з очей, радість і піднесення, гордість за нашого мужнього і відважного односельчанина.
  Зустріч відбулася на площі Героїв Небесної Сотні. Олександра зустріли запашним короваєм під марш та вигуки «Герой!». Кожен міг обійняти бійця, подякувати йому та подарувати квіти. Від усієї громади до нього звернувся сільський голова Голубенко Сергій Іванович, який подякував за мужність та героїзм. Наша громада не стоїть осторонь і завжди згуртовано допомагає бійцям. Цю допомогу вчасно доставлять волонтери з Хмільницької Народної Самооборони. Рішенням сесії сільської ради були виділені кошти на закупівлю бронежилетів та касок для воїнів.
  Ми раді, що наша Уланівська територіальна громада має такого односельчанина. Дякуємо тобі, Саша, за всі твої недоспані ночі, за бої в яких ти мужньо тримався заради нашої безпеки. Віримо, що маючи таких воїнів і такий незламний козацький дух  в Україну прийде Перемога і запанує мир. Слава Україні! Героям слава!






пʼятниця, 20 лютого 2015 р.

" Вічна пам'ять Небесній Сотні"
У День вшанування Героїв Небесної Сотні, 20 лютого, Уланівська сільська бібліотека  провела годину патріотизму  «Герої не вмирають».  Місцева поетеса Гаврилова С. Е. читала авторські вірші патріотичного спрямування . Залу оповила тиша. Тиша, в якій відчувалися біль, смуток і скорбота. Тиша, що стала символічною хвилиною мовчання за подвиг героїв Небесної сотні. Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися рік тому, не залишили нікого байдужими. Тяжкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у наших серцях. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України.